Ніж метальний

Ніж метальний із неіржавкої сталі. Навколо ручки метального ножа намотан шнурок. Загальна довжина, мм: 250 Довжина колодки, мм: 110 Матеріал леза: 440 C

Наставлення за метанням ножів.

Ножі.

Форма, заточування*, розміри, сталь, балансування, вага.

Перекопавши та вивучивши масу літератури холодною зброєю, я жодного джерела не знайшов матеріалу, правильно чи грамотно, а, точніше, професійно, освітлювального розділу "мітання ножів". Трохи оцінені автори по-дилетантськи намагалися розкрити цю тему. У книгах Віктора Попелясто та Анатолія Тараса була показана маса ножів, форми яких прийшли до нас із дальньої давнини і, природно, від різних народів. Чи всі ці ножі придатні для метання, дуже сумніваюсь, але я далекий від думкичовизначеннях авторів, очевидно, це сталося через якихось об'єктивних причин. Навряд чи вищевказані автори бачили, як це робиться, іfile, що вони не пробували робити це самі, хоча за певного бажання і навички, як я сам особисто фактився в минулому, будь-який предмет у руці професіонала може стати грізною зброєю (ножі, пластини, голки, сокири, звичайні тарілки та навіть капелюхи).
Але все-таки у мене є бажання перейти до того, що я бачив, випробував сам, що вмію і чому можу навчити.
* заточування — система заточування ножів та ін. холодної зброї.

Форма ножа.

За довгі 30 років, стоячи біля керівництва Школой бойових образів СЕН'Е (пляття життя, дорога життя, справа всього життя), мені довелося перепробувати та познайомитися з багатьма видами зброї, зокрема й метальними. якось так само вийшло, але швидше під впливом А.А.Харлампієва, що за ці роки у мене випрацювала своя методика володіння ножем, її канони. Форма має бути вкрай утилітарна та функціональна. Тобто тільки так і ніяк інакше. Спираючись на досвід вчителя, і далі на свій особистий, я прийшов до висновку, що метальний предмет, а саме ніж, має нагадувати силует акули, що пливе (рис.1). Такий ніж не тільки зручно метати, але ним також зручно працювати в ближньому бою та фехтувати на дистанції.

(мал.1)

Єдине, чим ніж "пливу акула" вирізнявся від ножів наступних форм, так це тим, що нижній різальний край більш порожнистий заточений відносно верхнього, нагадуючи в профіль перехід від верхньої щелепи акули до нижньої.

(мал.2)

Як не дивно, але виявилося важким замовити ножі такої форми навіть у "оборонці", позаяк токарі та фрезерувальники, втративши кваліфікацію за роки перебудовування у виготовленні холодної зброї, ніяк не могли зрозуміти, чого я від них хочу. Тоді я ще більше спростив форму ножа, і сама робоча частина, та, що входить до мішені, а в бою в тіло супротивника, стала нагадувати кулі. І взагалі ніж у профіль схожий на велику кулю, позаяк був, обтічний, зручний і не мав нічого зайвого.
Вироблялися також два розміри ножа, так би мовити, дві його довжини: одна — 25 см = 250 мм, інша — 30 см = 300 мм (мал.2). Але в себе в школі ми якось більше звикли до першого розміру. Отже, оскільки ми вже визначилися, якої форми має бути метальний ніж, то назвемо й інші його параметри.
Довжина = 250 мм, ручка = 100 мм, лезо = 150 мм, тобто лезо півтори довжини ручки, ширина = 25-28 мм. Під час виготовлення товщина заготовки має бути від 2,2 мм до 2,5 мм. Товщина накладок ручки по 2 мм. Заклепок, що тримають ручку з кожного боку, можна робити 3, але зазвичай робиться по 2 заклепки. Ширина заклепки — 5 мм.

Сталь.

На заготівку йде сталь 4*13 55 од. жорсткості за шкалою Роквелла. Якщо взяти 60 од. жорсткості, то під час навчання ніж, потрапляючи в стенд плашма, буде ламатися, тому що сталь практично буде хірургічною, а за 50 од. жорсткості ніж, потрапляючи в стіни, буде сильно гнутися. Взята середина шкали. Якщо не т вищезазначеної сталі, можна брати ресорну таль від автомобіля ГАЗ-21 і клапанну сталь від автомобільного двигуна.

Заточі.

Сама заготівка ножа має фрезеруватися або заточуватися так, щоб різальна частина ножа була тільки з одного боку. Заточі різальної крайки, можуть бути 4 різновиди, як показано на рис.3.
Заточ заготовки виробляється по середині довжини ножа та проходить від жала до початку ручки (рис.3в). Робити заточ потрібно, природно, 150 мм завдовжки, зовсім не зачіпаючи ту

Рис. 3

частина, яка буде ручкою. Інакше це сильно позначиться на балансуванні ножа.
Отже, заточування можуть бути двосторонні, зі скосом в один бік і півсферою.
Що ж краще? Досвід показує, що якщо потрібно високоточне потрапляння в ціль, то використовується ніж із 2-стороннім заточуванням. Після виготовлення заготовки переходимо до ручки.
Ручка має складатися з 2 окремих накладок із дюралюмінію. Інші матеріали — вініпласт, дерево, гума швидко приходять у непридатність від нечаяних попадок ножем у ніж і від ударів об стенд і підлогу. Частина ножа, призначена для ручки, не фрезерується. У ній свердлиться 2 отвори по 5 мм під дві заклепки зі швидкорізальної сталі, яка добре обробляється та чудово тримає. Обидва отвори під клепки свердляться у 20 мм від кінця ручки від леза ножа. Причому обидві накладки ручки біля ближньої заклепки сточуються навскіс (мал.4)

до леза, щоб рука металя не спізнала жодних кутів і плоскостильних перепадів під час відпускання ножа в кидку.

Вага ножа й балансування.

Вага ножа має бути 200 г. Його балансування перевіряється так: у те місце, де ручка починається від леза, ставиться вказівний палець, скажімо, правої руки, а вказівний палець лівої руки злегка утримує ніж у горизонтальному положенні жала. Під час відпускання пальця лівої руки ручка ножа, ніби затримившись, рівно та безумовно має потягнути ніж до підлоги (мал.5). Якщо ручка ножа буде набагато важчою за леза, то ніж відразу ж впаде на підлогу в бік ручки. Тому таку ручку просто необхідно полегшити.

рис.5

Кілька слів про армійські ножі.

Кінжальний прямий штик від автомата АКМ з лобжинкою для кровотоку для метання був би зручний, якби не мав кільця для насадки на стовбур і надмірно загнутого та обважненого кінця ручки. Коли я знімав усі ці причиндалі, то чудово користувався цим штиком, як було, наприклад, на знімках фільму "У зоні особливої уваги". Штик, що схожий на фінку від автомата АК, ще важче використовувати, тому що жало зміщене в сторону, а ручка дуже важка, з багатьма вигинами та кутами. Меше також одностороння пилка, якою можна вразити руку. Треба бути добре підготовленим бійцем, щоб мати певний результат під час кидок такого штику. Але загалом його можна використовувати для армії. Відстань має бути 4,5-5,5 м, залежно від зросту бійця та довжини його руку. Є ще армійський кинджальний штик із ромбоподібним заточуванням з обох боків леза, але з такою ж вадою — у нього теж незручна ручка. Одним словом, наші вітчизняні штики за ручку не кишиш. Очевидно, вчені з Міністерства оборони експериментували з цими ножами в кабінетах. Колір метального ножа має бути чорним, щоб практично не був помітний у руці, і поготів у польоті.

Майданчики та стенди для метання ножів
(спеціальні пристрої)

Навчання метану ножів проводиться як на відкритих майданчиках, так і в приміщеннях. Для цього потрібно очистити від різного сміття невелику ділянку в лісі або в саду, рівною, наприклад, 10Х4 м, утрамбувати майданчик, злегка посипати піском і поставити стенди так, щоб біля них або за ними було виключена поява людей. Майданчи треба розмітити на спеціальні дистанції (і вони я говоритиму в наступному розділі). В одному кінці майданчика стоятиме стенд, в іншому — стіл або лавочка для метальних ножів. У процесі навчання є небезпека розльоту та розкидання ножів на майданчику, тому стенд просто необхідно обгородити дрібною сіткою або дерев'яними щитами. На землю біля стенда потрібно насипати більше піску або покласти гумові доріжки. Це збереже ножі від можливих зламань під час ударів об землю, а учневі не доведеться бігати за стенд шукати ножі, щолетили туди. У приміщенні для цих самих вправ майданчик має бути такий самий, але більше уваги треба приділити звукоізоляції, для чого стенд потрібно оточити повстяними листами або гумовими доріжками. Якщо ж у приміщенні, де проводяться метання, є вікна, то їх треба загородити дрібною сіткою. Стенди мають бути добре освітлені: над ними або збоку мають бути лампочки загорожені чохлами, позаяк під час підготовки металяжу будуть вправи в напівмарці та в повній темряві на спалах світла. Всі розмови про те, що майданчик для метання ножів має бути більшою, тому що результативно метати ножі далі 12 м просто неможливо, а розповіді про те, що дехто бачив або сам метал ножі з дистанції 15, 20 і 30 м — чистопорідне враньє. Якщо Ви перебуваєте в такому регіоні, де важко відшукати дерево, то в одній стороні майданчика на відкритому повітрі насипається земляний вал, утрамбовується лопатами, розмічаються різні фігури, після чого стенд готовий для тренувань (так робили, наприклад, турецькі яничари (гвордія) для швидкого навчання великого кол-ва воїнів).

Якщо є можливість для вправи підібрати дерево, то краще, якщо це буде тополя, тому що його деревина м'якша, добре поглинає звук від удару ножа та добре вбирає ніж під час встромлення. Сокира піпетається на 30-сантиметрові кругляшки, кора знімається, після чого сокирою обколюються боки так, щоб вийшов квадрат, потім позначається будь-який порядковий номер, і готові квадрати тополі ставлять у раму стенда (рис.8).

Рис.8.

Кришку рами або верхню планку опускають так, щоб квадрати тополі не рухалися, і застібають або зав'язують збоку, щоб усе міцно трималося (рис.9). Попереду на квадратах можуть бути різні номери, а ззаду намальовані різні фігури. Коли передня поверхня руйнується внаслідок вправ, то змінюється сторона квадрата або квадрат повністю викидається. Бажано, щоб деревина тополі постійно була сирою. Для цього, доглядаючи з тренування, треба побризкати на стенд водою й, якщо є можливість, загородити стенд вологою ганчіркою. Мокра деревина краще сприймає "залипання" ножа. Під час навчання метанню важливою обставиною є той факт, що ножі метаються в торець панчіха, а ніяк не збоку в деревину. Можна пізніше, коли прийде досвід, можна буде метати й у стояче дерево, але, природно, в сухе, а не в квітучу, у ДСП. фанеру. Щоправда, такі вправи сильно псують ножі.

Рис. 9
Досвідчені металі роблять мішені, що гойдаються на ланцюгах, хоча потрапити в них, повторюють, можна тільки за дуже тривалої та постійної практики.

Дистанція метання ножів.

Говорячи про дистанції, я відразу ж хотів би загострити увагу на дуже близькій відстані до мішені, а в бойовій ситуації — до супротивника. У процесі тренувань ви стартуєте чотири такі дистанції. Це 1.25 м, 1.50 м, 1.75 м, і 2 м. Я поки що не = про методи метання й про дуже важливий розділ — як тримати ніж (це буде зроблено в наступному розділі). Навчаючись, учень має наростити кваліфікацію

ВАЖЛИВО!!! ВВАЖНІ ПОКУПАТИЛІ, ЩО ВАЖИВАЄ ВАШЕ ВВАГА:

МИ ДОВЕРЯЄМО СВИМ КЛІЕНТИМ І ГОТОВІ ВІДПРОБАТИ ТОВАР НАЛОЖЕННЫМ ПЛАТЕЖОМ (ОПЛАТА ЗАПОБІГИ), ТО ЕСТЬ БЕЗ