Ніж викидний. Колодка — дерево.

Загальна довжина, мм: 245

Довжина леза, мм: 110

Матеріал леза: сталь 440 С

Твердість сталі: 48-56 HRC

Матеріал руків'я: дерево, метал

Чохла немає

У 1987 році американський майстер Рон Міллер із міста Ларго, штат Флорида, вирішив виробляти ножа з викидним клинком і з абсолютно новим пружинним механізмом, який розробив спеціально для резервних спецпідрозділів армії США (U.S.Army Special Forces Reserve), що розташовувалися в той час на Флорилі. Оскільки Міллер не міг спочатку підібрати відповідну назву для свого виробу, він назвав його за зовнішнім виглядом просто «Блек найф» (Black Knife)nife — чорний ніж).

На самому початку роботи над конструкцією ножа Міллер привернув для цього ще одного майстра з Ларго, 1924 Окса (Charles Ochs), який вніс низку пропонувань щодо поліпшення дизайну ножа і, зокрема, ручки. Apple Окс мав, крім того, гарні зв'язки з деякими спецпідрозділами, тому взяв на себе підготовку виробу до ринкового продажу. Нова концепція ручки унеможливила наявність хвостовика, щік і накладок, а заміна заклепок болтами спростила розбирання ножа для чищення або ремонту. Для блокування й розблокування клинка Міллер розробив такий механізм, який фіксував клинок в обох положеннях без блокувальної пружини або пружинного важеля. Основою конструкції ножа була спіральна пружина-штовхач, що розташовувалася у виїмці на внутрішній стороні накладки. Конструкція ножа передбачає виготовлення основних деталей на фрезерному верстаті з програмним керуванням, що скорочувало час як для ручних робіт, так і для збирання. Як матеріал для ручки Міллер вибрав анодований алюміній 6061-Т6, що використовується у виробництві ножів і сьогодні. Успіх не змусив себе чекати: у період із 1987 до 1994 року Міллер виготовив і продав до 10000 різних моделей ножів «Блек найф».

Легендарний «Блек-найф» — новація у виробництві ножів із викидним клинком, що впливав на розвиток таких ножів. На знімку зображена модель, сконструйована 1928ом Оксом. Фото: 51 Окс/«Пойнтин студіос» (Point Seven Studios).

Завдяки зв'язку 51а Окса, ножі зробили на озброєння спецпідрозділів і поліції. 1989 року ВМС США офіційно замовили п'ять таких ножів для їхнього випробування в процесі оперативних дій морських диверсійних підрозділів. Назва ножа — «Свічблейд» (Switchblade — ніж із викидним лезом) викликала, правда, у військовослужбовців кілька негативних емоцій, тому Окс вирішив дати йому досить громіздкий назву — «ніж для звільнення від одягу в екстрених випадках у разі хімічному, біологічному та радіоактивному зараженню» (Emergency-Chemical, Biological, Radition-Suit Cutter).

До того часу низька хвиля в Перському заливі поступово перетворилася на серйозну війну, тому морські диверсійні підрозділи США не унеможливлювали застосування хімічної, біологічної та радіоактивної зброї, і, отримавши цей ніж, зрозуміли, що це прекрасний інструмент, за допомогою якого в разі потреби можна звільнити пораненого солдата від його одягу.

Хоча ножу була поясна позитивна оцінка, Міллер так і не отримав офіційного замовлення від уряду, що, власне, не мало жодного значення для морських диверсійних підрозділів, які придбали ці ножі у великій кількості приватної путем. Після того, як 1995 року Міллер помер, передбачали, що ніж «Блек-найф» вже ніколи не з'явиться на ринку, проте 19281кс взяв справу у свої руки та знову почав виробляти ці ножі. Донині цей майстер виготовляє їх, лише злегка змінивши конструкцію. Старі ножі відрізняються від нових моделей поздовжнім жолобком на ручці, додатковим затискачем для носіння на поясі штанів і хвилеподібним заточуванням на лезі. Всі інші характерні ознаки ножа «Блек найф» збереглися. За життя Міллер не запатентував своєчасний свій винахід, що мало певні наслідки.

Класичні моделі ножів, що використовуються і сьогодні великим попитом (зверху вниз): «AFO» («Бенчмейд»), «Бранд файтер» («Вайт Вольф Найвз») і «Дроп-пійнт хантер» («Вайт Вольф Найвз») з клинками ручної заточниці майстра Волтера Бренда.

Досить вигідна справа Окса, зрозуміло, не залишилося без уваги інших американських фірм — виробників ножів. Згодом, американські фірми «Бенчмейд» (Benchmade) і «Аль Map» (AI Маг), штат Орегона, створили та випустили на ринок спільну модель ножа «Дженерал пепоз ауто» (General Purpose Auto — GPA). Вона принесла фірмам успіх, але пізніше її залишалася виробляти тільки фірма «Бенчмейд» під іншою назвою — «Армд форсез вуне» (Armed Forces Only - AFO).

За короткий час фірма створила цілу низку ножів із викидним клинком і, у такий спосіб, стала лідером, хоча ці ножі офіційно постачали тільки для армії та органів влади. Ввів більшість моделей цих ножів у Німеччину був заборонений німецькими чинними нормами, що регулюють торгівлю, придбання, носіння і застосування зброї, оскільки довжина їхнього клинка перевищувала 8,5 см.

Поряд із «Бендчмейд» ножі з викидним клинком виробляли й дрібніші фірми, наприклад, «Вайт Вольф найвз» (White Wolf Knives), штат Північна Кароліна. Деякі з ножів цієї фірми мали клинки з ручним заточуванням. Їх постачальником був, наприклад, майстер Волтер Бренд. Ці ножі вироблялися невеликими партіями, їхня кількість неабияк поступалася виробничим потужностям фірми «Бенчмейд». Сьогодні ножі фірми «Вайт Вольф Найвз» з клинками Волтера Бренда мають великий попит у колекціонерів зброї.

Великим успіхом спочатку користувалися тактичні ножі з викидним клинком фірми «Майстерс оф Діфенс» (зверху вниз): «CQD», «Темпест» (Tempest), «Хорнет» (Hornet), «Трайдент» (Trident) і «Ледихоук» (Ladyhawk).

Першою європейською фірмою, що почалася до виробництва тактичних ножів із викидним клинком, була фірма «Бекер» в німецькому місті Золінгене, яка створила 1994 року ніж під назвою «Спідлок» (Speedlock). Конструкторський проєкт цього ножа належить автору справжнього циклу.

Спочатку передбачалося, що накладки для ручки виготовлятимуться не на фрезерному верстаті CNC із цілісних заготовок, а з алюмінію литтям під тиском: перевага полягав у тому, що бічні поверхні ручки без додаткових витрат часу придбали овальну форму, що дало змогу зручніше тримати ручку в руці. Тоді як деталі, що вийшли з-під фрезерного верстата, зазвичай мали плоску поверхню. Водночас виготовлення накладок з алюмінію методом лиття мало й велику нестачу — низьку сприйнятливість до анодування, тому накладки або лощілі вручну або покривали гальванічно твердим шаром хрому. Створювалися й нові системи викидання клинка. Замість звичайного штифта золінгеські майстри використовували кнопку, що розташовувалася на одному рівні з поверхнею накладки. Незабаром після фірми «Бекер» ще одне підприємство Золінгена створила сучасний ніж із викидним клинком під назвою «Хубертус» (Hubertus). На відміну від бекерівського «Спідлока» модель «Хубертус Z-2000» мала накладки, виготовлені з термопластичного матеріалу.

1995 року ще одна фірма «Мікро Тех» із штату Флорида представила нові ножі з викидним клинком, за короткий час вийшовши в лідери виробництва таких тактичних ножів. Швидкого успіху фірми сприяли незвичайні проєкти та дуже висока точність, з якою були виготовлені окремі деталі, за якістю наближені до ножів, виготовлених вручну. Поряд із класичним варіантом ножа, клинок якого розкривався вбік, «Мікро Тех» подібні до конструкції з викидом клинка вперед (Out of the Front — OTF). На ринку фірма «Мікро Тех» була безперечним лідером зі створення таких ножів. В асортимент ножів фірми входили також багато ексклюзивних особливих моделей, що створювалися спільно з відомими майстрами, наприклад, з Волтером Брендом. Моделі «Комбат талон II» (Combat Talon II) і «Немеліс» (Nemesis) з клинком, що викидався вперед і мав ручне заточування, незабаром стали класичними.

Ножі з викидним лезом фірми MICROTECH з ручками з алюмінію 6061-Т6 (зверху вниз): «М-UDT» (нова модель), «M-UDT» (стара модель), «Кестрел» (Kestrel) і «Міні-СОКОМ» (Mini-SOCOM).

Сьогодні на ринку тактичних ножів з викидним клинком успішно представляють свою продукцію багато фірми, серед яких «Мастерс оф Дифенс» (Masters of Defense), «Парагон Найвз» (Paragon Knives), «Про-Tex Найвз» (Pro-Tech Knives), «Джі-Ті Найвз» (GTT) Knives), «СВАТ Найвз» (SWAT Knives) и «Дэлтон Найвз» (Dalton Knives). Навіть фірма «Аль Map», через кілька років, знову повернулася в вигідний бізнес, випустивши моделі ножів «SERT» і «Ауто-СЕРЕ» (Auto-SERE), причому відповідальною за виробництво ножів вважалася фірма «Парагон». Завдяки участі майстерного майстра Кена Оніона, фірмі «Кершоу» (Kershow) вдалося розробити та виготовити ніж, використання якого дозволено майже в усіх країнах світу. Механізм викидання клинка дає змогу користуватися цим ножем як звичайним, але варто висунути клинок великим пальцем приблизно на одну третину, як він автоматично викидається до упору. Фіксація клинка відбувається завдяки стопорній пружині (Liner Lock).

Ножі Microtech з високоякісної сталі: ножі з клинком, що викидається вперед (OTF). Моделі «Немеліс» (вверху) і «Комбат талон II» (внизу) — з клинками ручного заточування Волтера Бренда. У центрі — модель «ХаЛО III» (HALO III).

Є ще один різновид ножів із викидним клинком — ножі з так званої подвійної системи дії (Double-Action System), що дає змогу користувачеві вибирати між розкриттям ножа однією рукою й механізмом викидання клинка. Головна модель серед цих ножів — безперечно, «Хамелеон» (Chameleon) майстри Бача Веллатона, визнаного коричневою кірою у виробництві ножів із викидним клинком і виготовляє окремі екземпляри ножів виключно вручені

ВАЖЛИВО!!! ВВАЖНІ ПОКУПАТИЛІ, ЩО ВАЖИВАЄ ВАШЕ ВВАГА:

МИ ДОВЕРЯЄМО СВИМ Клінтадам І ГОТОВІ ВІДПРОБАТИ ТОВАР НАЛОЖЕННЫМ ПЛАТЕЖОМ (ОПЛАТА ЗАПОБІГИ), ТО ЕСТ БЕЗ ПОПЕРЕДЖАТИ! ДЛЯ ВАБЛИВОСТІ І БЕЗПЕЧНІ ОПЛАТА ПРОДОВИТЬ ПРИ ПОЛУЧНІ (ПІСЛЯ ПРИГОДАННЯ І ПРОВЕРКИ ТОВАРУ) У ВІДДІЛЕННЯх НОВОЇ ПОТРИ (ІЛІ ІН-ТАЙМЕ). ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ЦЬОГО ВИ ПЛАТЕТЕ!